Жуванка схожа на інші продукти, які ми їмо: вона проходить всі етапи процесу травлення і в кінці кінців виводиться з організму. Зазвичай це займає кілька днів. Незважаючи на те, що основна частина жуйки не перетравлюється, як більшість їжі, вона не залишається в шлунку на довгий час.
Також на питання про те, наскільки небезпечні засоби від паразитів.
Що відбувається з жуйкою, яку проковтнули? Коли жуйка потрапляє в шлунок, починається процес її перетравлення. Соки, що виділяються шлунком, розчиняють її і перетворюють на рідину. Після цього жуйка разом з їжею потрапляє в тонкі кишечники, де відбувається подальше перетравлення та всмоктування корисних речовин. Несмакоту жуйки ми вже не відчуваємо, оскільки вона розчинилася та змішалася з іншими речовинами. Таким чином, жуйка, яку проковтнули, пройшла далекий шлях перетравлення в організмі, забезпечивши його корисними речовинами і енергією.
Жувальна гумка складається з основи, яка складається з восків, смол, еластомерів і наповнювачів, що надають їй еластичність і стабільність, а також з ароматизаторів, підсолоджувачів і барвників. Ця основа є стійкою до впливу травних ферментів, що дозволяє нам жувати її тривалий час без проблем.
Коли ми ковтаємо жуйку, вона пройде через стравохід і потрапить у шлунок. Незважаючи на кисле середовище та активні травні ферменти, жувальна гумка залишає свою форму і продовжує рухатися в тонкий кишечник.
У цій частині шлунково-кишкового тракту відбувається основне поглиблення поживних речовин. Проте, оскільки жуйка не розкладається на прості сполуки, вона переходить у товстий кишечник.
Усе-таки жувальна гумка виходить з організму природним шляхом. Навпаки до міфу, цей процес зазвичай займає лише 40 годин, а не 7 років.
Як діяти, якщо дитина проковтнула жуйку
Лікарі рекомендують просто очікувати та спостерігати за станом дитини. Не слід вживати будь-які заходи. Дітям віком понад п'ять років можна дати жуйку, але головне - переконатися, що дитина розуміє, що її не слід ковтати.
При частому потраплянні великих порцій жуйки в шлунок, особливо у маленьких дітей, існує ризик утворення безоару – згущення з матеріалу, який не може бути перетравлений. Це може викликати блокування кишківника, яке може призвести до болю в животі, нудоти, блювоти, запору або поносу. У цьому випадку необхідна допомога лікаря.